- оприлюднювати
- див. оприлюднити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оприлюднювання — я, с. Дія за знач. оприлюднювати … Український тлумачний словник
видавати — I = видати 1) (оприлюднювати що н. таємне, приховане; донести на когось), виказувати, виказати, викривати, викрити, розкривати, розкрити, зраджувати, зрадити, розголошувати, розголосити (перев. про таємницю) 2) (виділяти комусь що н. із запасів,… … Словник синонімів української мови
відкривати — I = відкрити 1) (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого / чого н., робити його видним, приступним зорові), розкривати, розкрити, відслоняти, відслонювати, відслонити, відтуляти, відтулити, розтулювати, розтуляти, розтулити,… … Словник синонімів української мови
оголошувати — I = оголосити (доводити що н. до загального відома, письмово / усно), оповіщати, оповістити; оприлюднювати, оприлюднити (перев. у пресі); проголошувати, проголосити, видавати, видати (зі сл. наказ , розпорядження й под. перев. офіційно);… … Словник синонімів української мови
публікувати — (що видавати друком який н. твір, текст), опубліковувати, опублікувати, друкувати, видавати, видати, випускати (у світ), випустити (у світ); оприлюднювати, оприлюднити … Словник синонімів української мови
розголосити — 1) = розголошувати (піддати розголосові, оприлюднювати щось; пускати чутку, поговір), розбовкати, розбовкувати, розляпати, розляпувати, виляпати, виляпувати, розплескати, розпліскувати, розклепати, розклепувати, розтріпати, розтріпувати,… … Словник синонімів української мови